Структура уроків РН

Структуру уроків РН можна використовувати як на уроках української мови, так і на уроках математики в традиційній школі. Для відпрацювання відкритих способів можна брати матеріал і з традиційних підручників , і з додаткових навчальних посібників. Хоча,звісно, саме підручники РН містять підбір спеціальних,специфічних для РН завдань, послідовність яких визначається структурою навчальної діяльності .Більшість завдань в цих підручниках дає можливість дитині вибирати ( диференціація). І по тому, які завдання учень вибрав для самостійної роботи, можна встановити, на якому етапі осмислення поняття він знаходиться.

1-й блок –  оціночний. Це завдання, які уже виконані кимось, а дитині потрібно їх оцінити.

2-й блок – виконавчий. Ці завдання дитині потрібно виконати самій:

              1-й рівень – виконує завдання сама, але їй дана готова відповідь;

              2–й рівень – виконує завдання сама, але їй дається кілька відповідей, серед яких одна відповідь правильна, а інші отримані в результаті типових помилок;

              3-й рівень – сама виконує завдання і сама доводить правильність його виконання.

3-й блок – рефлексивний. Це завдання на придумування самою дитиною таких завдань, як ті,які їй пропонувалися учителем. Цей блок дозволяє вияснити, чи вміє дитина виділяти суттєві зв’язки і відношення.

4–й блок – рефлексивно – методичний. Це завдання типу « як навчити інших придумувати такі ж завдання».

5-й блок – діагностичний. Це завдання з «пастками» : на спосіб або пов’язані з «недостающими» чи зайвими даними.

6-й блок – рефлексивно – діагностичний. Це завдання на придумування дітьми таких же «пасток», що дозволяє визначити,наскільки дитина бачить «помилково-небезпечні» місця.

7-й блок – методико-діагностичний, в якому дитина думає над питанням, як навчити інших придумувати завдання з «пастками».

8-й блок – олімпіадні задачі.

9-й блок – завдання на придумування своїх олімпіад них задач по аналогії з даними.

10-й блок пропонує дитині навчити інших придумувати олімпіадні задачі.

Введення описаних завдань дозволяє не лише вчити дитину думати, розвивати інтуїцію, уяву, але і включати емоції, ставити нові дослідницькі задачі і створювати атмосферу співробітництва.

Нажаль, такого різномаїття завдань глибокого змісту сучасні підручники традиційної школи не мають і вчителю доводиться добирати і складати завдання самотужки.

Що ще використовую з методики РН на уроках математики? Насамперед, етапи процесу рішення текстової задачі:

І – це переведення умови задачі в графічну модель.

ІІ – перетворення однієї графічної моделі в іншу. Цей етап може бути пропущений.

ІІІ – складання буквено- знакової моделі : формули, рівняння.

ІV – розв’язування рівняння. Але може співпасти з ІІІ етапом, якщо рівняння буде записане зразу у формі рішення: Х = … .

V – підбір замість букв відповідних чисел.

VІ – виконання необхідних обчислень.

VІІ – повернення до умови задачі для отримання відповіді на її запитання , так як не завжди величина, яку позначили Х і відносно якої складали і розв’язували рівняння, може співпадати з величиною, яку треба знайти для відповіді на запитання задачі. « Чи отримали відповідь на запитання задачі?».

Під час роботи над текстовою задачею використовую такі типи завдань:

І тип – для рішення задач спочатку треба від тексту перейти до складання схеми.

ІІ тип – по схемі придумати текстову задачу:

·         дати кілька схем і одну текстову задачу. Треба визначити, яка схема підходить до даної задачі.

·         дати кілька текстових задач і одну схему. Треба визначити, до якої з даних задач підходить схема.

·         дати кілька схем і кілька задач .Потрібно встановити відповідність.

ІІІ тип – по схемі скласти рівняння, задачу.

ІV – до рівняння, формули скласти схему.
https://docs.google.com/document/d/19-XqnlOK6QPgMps_XhmRRFOD0uk0gZtoiHR0iGnNHzI/edit?usp=sharing