воскресенье, 4 мая 2014 г.

Ознайомлення учнів з поняттям дробів
Особливості формування поняття про дроби у молодших школярів являє особливий інтерес як для педагогічної психології навчання, так і для вікової психології. Дроби мають широке застосування в повсякденному житті. Це зумовлює потребу у викладанні уявлень про дроби уже в початковій школі. Разом з тим викладання дробів у молодших класах пов‘язане з певними труднощами, які з однієї сторони, змушують різко обмежити об‘єм знань про дроби, з якими ознайомлюють молодших школярів, а з другої сторони, викликає тенденцію до такого способу введення дробів, який не відповідає поняттю про них.
До вашої уваги урок Ознайомлення учнів з дробами. Запис дробів у 4 класі 
Під час вивчення цієї теми доречно буде користуватися презентаціями навчальними. 
http://ppt4web.ru/nachalnaja-shkola/doli-i-drobi1.html
Також буде доцільним ознайомитися із відео матеріалом щодо вивчення дробів.
http://um100.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=35&Itemid=12

суббота, 12 апреля 2014 г.

Логічні завдання

Одним із розвиваючих завдань є гра "Танграм".
Танграм (кит.七巧板, піньінь qī qiǎo bǎn, букв. «сім дощечок майстерності») - головоломка, що складається з семи плоских фігур, які складають певним чином для одержання іншою, більш складною, фігури (зображає людину, тварина, предмет домашнього вжитку, букву або цифру і т. д.). Фігура, яку необхідно отримати, при цьому зазвичай задається у вигляді силуету або зовнішнього контуру. При вирішенні головоломки потрібно дотримуватися дві умови: перше - необхідно використовувати всі сім фігур танграма, і друге - фігури не повинні накладатися один на одного.

Танграм

Танграм - старинная китайская игра-головоломка.

О названии Танграм

В Китае название “Танграм” неизвестно, а игра имеет название Чи-Чао-Ту (семь хитроумных фигур). В Оксфордском словаре английского языка — название “Танграм” появляется с ссылкой на авторитетного Генри Э. Дьюдени, его версию принял составитель словаря Д. Мюррей. Он обнаружил, что слово “Танграм” впервые встречается в словаре Вебстера издания 1864 г.
В учебнике И.Ф. Шарыгина и Л.Н. Ерганжиевой “Наглядная геометрия, 5-6”, на стр.38 мы читаем: “Название “Танграм” возникло в Европе, вероятнее всего, от слова “Тань” (что означает “китаец”) и корня “грамма” (в переводе с греческого “буква”).
В книге “Китайский философский и математический транграм” (1817 г.) слово “Танграм” — трактуется, как старинное английское слово — обозначающие игрушка - головоломка.
 Она возникла 4 тысячи лет назад. Сущность её заключается в складывании из 7 частей, полученных разрезанием квадрата определённым образом, различных фигурок, а также придумывании новых.

 Миф создания

Существует целый ряд версий и гипотез возникновения игры “Танграм”.

1) Наиболее распространенной и известной является та, что игра “Танграм” насчитывает около 4000 лет. Мнение о танграме, как о самой древней головоломке является весьма распространенным. Однако, это всеобщее заблуждение. Миф об этом создал С.Лойд. В 1903 году он выпустил книгу “Восьмая книга Тана”, в которой впервые опубликовал свою красивую версию о древнем происхождение игры. Это и по настоящее время один из величайших розыгрышей в мире головоломок.

2) Местом где была изобретена игра, несомненно является Китай. Дата создания может быть определенна приблизительно XVIII век. Первой известной древней книгой по танграму является “Собрание фигур из семи частей” (Китай 1803 г.). Издана она была на рисовой бумаге. Книги, изданные в Европе, были лишь отчасти оригинальны, а в своей основе имели китайские источники.
“В записках покойного профессора Челленора, попавших в руки автора, — утверждал Лойд, — имеются сведения о том, что семь книг о танграмах, каждая из которых насчитывает ровно тысячу фигур, были составлены в Китае более 4000 лет назад. Эти книги ныне стали столь большой редкостью, что за те сорок лет, которые профессор Челленор провел в Китае, ему лишь раз удалось видеть первое издание первого из семи томов (сохранившихся полностью) и несколько разрозненных фрагмента второго тома.
В этой книге связи уместно напомнить, что части одной из книг, напечатанной золотом на пергаменте, были обнаружены в Пекине английским солдатом, продавшим свою находку за 300 фунтов стерлингов одному собирателю китайской старины, который любезно предоставил некоторые наиболее изысканные фигурки для воспроизведения в этой книге”.
Согласно легенде Лойда, Тан был легендарным китайским мудрецом, которому его соотечественники поклонялись как божеству. Фигуры в своих семи книгах он расположил в соответствии с семью стадиями в эволюции Земли. Его танграмы начинаются с символических изображений хаоса и принципа “инь и ян”. Затем следуют простейшие формы жизни, по мере продвижения по древу эволюции появляются фигуры рыб, птиц, животных и человека. По пути в различных местах попадаются изображения того, что создано человеком: орудию труда, мебель, одежда и архитектурные сооружения. Лойд часто цитирует высказывания Конфуция, философа по имени Шуфуце, комментатора Ли Хуанчжан и вымышленного профессора Челленора. Ли Хуанчжан упоминается в связи с тем, что по преданию он знал все фигуры из семи книг Тана прежде, чем научился говорить. Встречаются у Лойда и ссылки на “известные” китайские пословицы типа “Только глупец взялся бы написать восьмую книгу Тана”
 Правила этой игры просты. В состав каждой фигурки должны входить все семь частей; при этом они не должны перекрываться. Ниже представлены некоторые фигурки, которые можно сложить из 7 кусочков танграма.
 Танграм в литературных произведениях 
1. Льюис Кэрролл
 Все мы хорошо знаем книгу “Алиса в стране чудес” Л.Кэрролла (Чарльз Лютвидж Доджсон). Однако это его не единственное произведение. В книге “Модная китайская головоломка” он пишет, что танграм был любимой игрой Наполеона, который, лишившись трона, в изгнании проводил долгие часы за этой забавой, “упражняя свое терпение и находчивость”. Упоминание о любимой игре Наполеона, скорее всего не соответствует действительности, однако, и нет обратных доказательств, что, в свою очередь, позволяет существовать и такой красивой версии.
 2. Эдгар А. По
 Одним из поклонников игры был Эдгар А. По. Принадлежавший ему танграм сделан из слоновой кости и в настоящее время хранится в Нью-Йоркской публичной библиотеке.
Известный писатель и дипломат Роберт ван Гулик в романе “Убивающие ногтями” построил весь сюжет книги вокруг танграма.

Під час проходження преддипломної педагогічної практики мені довелося ознайомитися із веденням уроків логіки. У даному шкільному закладі цей предмет був представлений як варіативна складова. Заняття проводилися раз на тиждень, але при цьому оцінок, як зазвичай, не ставили, лише словесне оцінювання було. Навіть, не дивлячись на те,що це був 3 клас!
Проводити заняття з логіки було дуже цікаво та не звично. Працювали за друкованими зошитами( власне із завданням) та робочими зошитами. До вашої уваги календарний план ведення цього уроку.
                                                        ЛОГІКА
               за програмою кандидата психолог.  наук, доцента
                О.Я. Митника; Тернопіль: Мандрівець, 2009.



                                     І семестр



ПОНЯТТЯ ( 19 годин)
1.
02.09.
Поняття.
2.
09.09.
Види понять.
3.
16.09.
Визначення поняття через найближчий рід та видову відмінність.
4.
23.09.
Судження. Задачі, які розв’язуються методом припущення та методом вилучення.
5.
30.09.
Істині та хибні судження.
6.
07.10.
Види суджень. Поняття.
7.
14.10.
Сумісні та несумісні поняття.
8.
21.10.
Сумісні та несумісні поняття. Завдання для повторення.
9.
04.11.
Множини.
10.
11.11.
Підмножина. Переріз множин.
11.
18.11.
Об’єднання множин.
12.
25.11.
Доповнення до підмножини. Рівні множини.
13.
02.12..
Задачі на знаходження кількості елементів перерізу та об’єднання множин.
14.
09.12.
Поняття й судження. Множини. Завдання на повторення.
15.
16.12.
Сумісні та несумісні поняття. Рівні множини. Переріз та об’єднання множин.
16.
23.12.
Повторення вивченого. Підсумковий урок за семестр.





                                  ІІ семестр
17.
13.01.
Множини. Зображення понять за допомогою кругів Ейлера.
18.
20.01.
Зображення понять за допомогою кругів Ейлера. Сумісні та несумісні поняття. Завдання на увагу й спостережливість.
19.
27.01.
Перевір себе.


Тематичний бал (Тем. бал)


СУДЖЕННЯ ( 16 годн)
20.
03.02.
Прості та складні судження. Судження зі словом і (та), їх правильність і хибність.
21.
10.02.
Судження зі словом і (та), їх правильність і хибність.
22.
17.02.
Судження зі словом чи (або). Їх правильність і хибність.
23.
24.02.
Судження зі словом чи (або). Їх правильність і хибність.
24.
03.03.
Судження зі словами і, чи.
25.
17.10.
Задачі, які розв’язуються методом припущення та методом вилучення.
26.
31.03.
Нові задачі, які розв’язуються методом вилучення.
27.
07.04.
Нові задачі, які розв’язуються методом вилучення.
28.
14.04.
Зашифровані дії.
29.
28.04.
Числові ребуси, які містять операції додавання й віднімання.
30.
05.05.
Завдання на повторення.
31.
12.05.
Повторення про множини.
32.
19.05.
Повторення про поняття і судження.
33.
26.05.
Перевір себе. Підсумковий урок.


Тематичний бал (Тем. бал)


Логические задачи для 3 класса.
 Задачи очень не простые, даже взрослому придется немножко напрячься, чтобы проверить правильно ли ребенок решил. Забавные картинки помогут немного расслабиться.
Итак, давайте начнем. Придется потрудиться!
***
Нюша, Бараш, Копатыч и Лосяш играли с мячами синим, зелёным, жёлтым и красным… Каким из мячей играл каждый из них, если мяч Бараша не синий, у Нюши не синий и не красный, а у Копатыча желтый мяч? 

***
Копатыч пригласил друзей на день рождения к 18-00. Бараш очень спешил. В 17-30 он уже прошел половину пути. Если он будет идти с такой же скоростью, то придет на 10 минут раньше. Сколько времени тратит Бараш на дорогу к другу?

***
Маша, Катя и Лена отправились в лес за грибами. Маша нашла 10 грибов, Катя столько сколько Маша и половину от Лениных. А Лена столько сколько Маша и Катя вместе. Сколько всего грибов собрали девочки? 
***
Если Витя купит 3 пачки чипсов, то у него останется 4 рубля. А если бы он захотел купить 5 пачек, ему бы не хватило 20 рублей. Сколько денег у Вити? 

***
Валя любит молочные ириски и не любит шоколадные. В вазе 7 молочных и 4 шоколадных ириски. Сколько нужно достать конфет не глядя, чтобы среди них точно попала хоть одна молочная? 
***
Сидя на уроке Дима мечтал: «Если бы к моим деньгам добавить ещё половину да ещё 20 рублей, мне бы хватило денег на комиксы. Сколько денег у Димы, если комиксы стоят 110 рублей? 

***
Саша, Степа и Коля играли в мяч. Один из мальчиков попал в окно и разбил стекло. Саша сказал: «Окно разбил не я». Коля сказал: «Окно разбил Степа». Спустя некоторое время выяснилось, что один из мальчиков говорит правду, а другой врет. Кто разбил окно?

***
На зачете Витя, Дима и Коля верно решили разное количество задач. Витя и Дима вместе решили 6 задач. Коля и Витя – 4 задачи. Кто из них получит лучшую отметку, а кому не повезло на этот раз?

***
За 7 наклеек и две тетради Лена заплатила 120рублей. 5 наклеек стоят столько же, сколько половина всей покупки. Сколько стоит одна наклейка и одна тетрадь?
http://ejka.ru/blog/zadachi/1990.html
« Логика – бюрократ мозга. »
Про необхідність розвитку логічного мислення дітей йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів. Одне з основних завдань вчителя — навчити дітей міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення. Пізнання учнями об’єктивного світу на заняттях з логіки має здійсню-ва  тися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель—клас», «учитель — учень» полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Тому заняття з курсу «Логіка» частіше проводяться у формі інтелектуальної гри з використанням інтерактивних методів навчання. Діти в легкій для сприймання, цікавій формі розв’язують оригінальні логічні завдання. Саме форма інтерактивного навчання створює комфортні умови, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним власне процес засвоєння матеріалу. Розв’язуючи з учнями завдання з кожного розділу, педагогові необхідно звернути увагу не тільки на правильність розв’язання, а й на правильне обґрунтування розв’язку. Учні мають навчитися доводити, що їхній розв’язок, який може відрізнятися від традиційного або запропоно-ваного вчителем, також можна вважати правильним.Зауважимо, що учням 4 класу, які навчаються за програмою з курсу «Логіка» (авт. О. Митник), необхідно надати більше можливостей для самостійної роботи. Сподіваємось, що матеріали збірки допоможуть вчителям-практикам у складному процесі навчання та виховання всебічно розвиненої, твор-чої учнівської особистості. ( З методичного посібника "Логіка. Розробки занять, 2-4 клас"  http://www.docme.ru/doc/225309/logіka.-2–4-klasi.-rozrobki-zanyat._ )

четверг, 10 октября 2013 г.

Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.
Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу.
Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.
Методи навчання класифікують на загальні (можуть використовуватися в процесі навчання будь-яких навчальних предметів) і спеціальні (застосовуються для викладання окремих предметів, але не можуть бути використані при викладанні інших предметів).
За іншою класифікацією їх поділяють на: методи готових знань (учні пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу учнів при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.